Трагедія на 239 полігоні в 2025 році стала однією з найтрагічніших подій для Збройних Сил України, викликавши суспільний резонанс, відставку високопосадовців і масштабні реформи. 1 червня 2025 року російські війська завдали ракетного удару балістичною ракетою Іскандер по навчальному підрозділу Сухопутних військ ЗСУ в районі міста Самар (колишній Новомосковськ) Дніпропетровської області. Атака забрала життя 12 військовослужбовців, ще 63 отримали поранення, а інфраструктура полігону зазнала значних руйнувань. Цей інцидент, другий за три місяці на 239 полігоні, призвів до відставки Командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого та початку ретельного розслідування. Подія підкреслила вразливість військових навчальних об’єктів і необхідність термінових змін у системі безпеки ЗСУ. Ось топ-5 ключових висновків із трагедії на 239 полігоні, які розкривають її причини, наслідки та уроки для України.
1. Недостатня протиповітряна оборона полігону
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році виявила критичні недоліки в системі протиповітряної оборони (ППО) навчальних центрів ЗСУ. Полігон, розташований у стратегічно важливій Дніпропетровській області, не мав належного захисту від балістичних ракет, таких як Іскандер, що дозволило ворогу завдати точного удару. Російські війська, ймовірно, скористалися даними розвідки, зібраними за допомогою дронів Orlan-10 і супутників, які фіксували активність на полігоні за кілька днів до атаки.
У Telegram-каналах військові аналітики зазначають, що 239 полігон використовувався для підготовки новобранців, але не був оснащений сучасними засобами ППО, як-от Patriot чи NASAMS, які могли б нейтралізувати ракету. Системи С-300, наявні в регіоні, не змогли перехопити Іскандер через його високу швидкість і траєкторію. Після трагедії Генштаб ЗСУ оголосив про термінове переоснащення навчальних центрів, зокрема встановлення радарів раннього попередження та додаткових зенітних комплексів. Недостатня протиповітряна оборона полігону стала головною причиною людських втрат, підкресливши необхідність термінової модернізації ППО для захисту військових об’єктів у 2025 році.
Проблема посилюється тим, що Росія в 2025 році активізувала використання балістичних ракет, які важко виявити та перехопити. Полігон, де одночасно перебувало близько 200 новобранців, став легкою мішенню через скупчення особового складу на відкритій місцевості. У соціальних мережах, зокрема Instagram, ветерани ЗСУ критикували командування за ігнорування попереджень про можливі атаки, висловлюючи обурення через повторення помилок попереднього удару по полігону в березні 2025 року. Цей висновок став поштовхом для перегляду стратегії захисту всіх навчальних центрів України.
2. Відставка Михайла Драпатого та кадрові зміни
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році спричинила відставку Командувача Сухопутних військ ЗСУ Михайла Драпатого, якого звинуватили в недбалості та неадекватній організації безпеки. Указ Президента України від 3 червня 2025 року звільнив Драпатого, призначивши на його місце генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, відомого своєю ефективною роботою в операціях на Донбасі. У Telegram-каналах і на Instagram громадськість активно обговорювала відставку, називаючи її вимушеним кроком для відновлення довіри до військового керівництва.
Кадрові зміни не обмежилися Драпатим. Розслідування виявило, що кілька офіцерів, відповідальних за безпеку полігону, не виконали накази про розосередження особового складу, що посилило наслідки удару. Двох командирів підрозділів відсторонили від виконання обов’язків, а їхні дії стали предметом додаткового розслідування. У 2025 році, коли війна з Росією вимагає максимальної ефективності ЗСУ, відставка Михайла Драпатого та кадрові зміни стали сигналом про необхідність підвищення відповідальності вищого командування.
Суспільна реакція на відставку була неоднозначною. Частина українців у соціальних мережах підтримала рішення Президента, вважаючи Драпатого відповідальним за трагедію. Інші висловлювали думку, що відставка є політичним кроком, який не вирішує системних проблем. Незважаючи на це, призначення Павлюка, який має репутацію рішучого лідера, дало надію на швидкі реформи в Сухопутних військах, зокрема в організації навчального процесу та безпеки.
3. Масштабне розслідування причин атаки
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році спонукала до створення спеціальної комісії за участі Генштабу ЗСУ, Служби безпеки України та міжнародних експертів для розслідування причин атаки. Комісія зосередилася на трьох ключових питаннях: як ворог отримав точні координати полігону, чому системи ППО не спрацювали, і чи були порушення в організації навчального процесу. Попередні висновки, оприлюднені 10 червня 2025 року, вказують на можливий витік інформації, оскільки російські дрони Orlan-10 фіксувалися в районі полігону за тиждень до удару.
У Telegram-каналах з’явилися повідомлення про затримання двох осіб, підозрюваних у передачі даних ворогу, хоча СБУ офіційно не підтвердила цю інформацію. Розслідування також встановило, що скупчення 200 новобранців на відкритій місцевості полегшило завдання для російської ракети. Крім того, виявлено, що розвідка ЗСУ недооцінила активність ворожих дронів, що дозволило Росії зібрати дані про розташування особового складу. Масштабне розслідування причин атаки підкреслило необхідність посилення контррозвідки та вдосконалення протоколів безпеки.
Міжнародні експерти, залучені до розслідування, наголосили на важливості використання технологій для захисту від розвідки ворога, як-от систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). У 2025 році ЗСУ почали тестувати нові РЕБ-комплекси, які можуть глушити сигнали дронів, але на момент трагедії такі системи не були розгорнуті на 239 полігоні. Розслідування також виявило брак координації між підрозділами ППО та командуванням полігону, що затримало реакцію на загрозу. Ці висновки стали основою для розробки нових стандартів безпеки для навчальних центрів.
4. Вплив трагедії на моральний дух ЗСУ
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році серйозно вплинула на моральний дух Збройних Сил України. Загибель 12 військовослужбовців, серед яких переважали новобранці віком 19–22 роки, викликала хвилю скорботи в армії та суспільстві. У Instagram і Telegram українці створювали меморіальні пости з хештегом #Герої239, вшановуючи загиблих. Водночас трагедія спровокувала критику командування, що посилило напругу серед особового складу, особливо серед молодих солдатів, які готувалися до фронту.
Для підтримки морального духу ЗСУ організували психологічну допомогу для поранених і сімей загиблих. 7 червня 2025 року на полігоні відбувся меморіальний захід, де встановили пам’ятний знак на честь загиблих. Президент України відвідав Самар, пообіцявши виділити додаткові кошти на модернізацію армії та підтримку військових. У соціальних мережах ветерани закликали не втрачати віру в ЗСУ, наголошуючи, що трагедія має стати поштовхом для реформ, а не розчарування.
Вплив трагедії на моральний дух ЗСУ також виявився у зміні настроїв серед новобранців. У Telegram-каналах з’явилися повідомлення про зниження довіри до навчальних центрів, що змусило Генштаб публічно пообіцяти посилити безпеку. У 2025 році, коли війна з Росією залишається основним викликом, підтримка морального духу військових стала пріоритетом, адже єдність і мотивація ЗСУ є ключовими для перемоги.
5. Посилення безпеки навчальних центрів
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році стала каталізатором для масштабного посилення безпеки навчальних центрів ЗСУ. Генштаб оголосив про переміщення частини навчальних підрозділів у більш захищені регіони, подалі від зон, доступних для російської розвідки. У 2025 році ЗСУ також планують використовувати мобільні навчальні бази, які зменшують ризик скупчення особового складу та ускладнюють виявлення об’єктів ворогом.
Міністерство оборони виділило 2,5 млрд грн на модернізацію полігонів, включаючи встановлення радарів, систем раннього попередження та додаткових комплексів ППО, таких як С-300 і Buk-M1. У Telegram-каналах військові експерти повідомляють, що 239 полігон отримає нове обладнання до кінця 2025 року, зокрема мобільні РЕБ-системи для захисту від дронів. Крім того, ЗСУ розпочали навчання особового складу з тактики розосередження та маскування, щоб уникнути повторення трагедії.
Посилення безпеки навчальних центрів також передбачає співпрацю з міжнародними партнерами. США та Велика Британія пообіцяли надати Україні додаткові системи ППО, які будуть розгорнуті на ключових об’єктах. У 2025 році НАТО розпочало програму тренувань для українських офіцерів із використання сучасних технологій захисту, що має підвищити ефективність навчальних центрів. Ці заходи стали прямим наслідком трагедії, спрямованим на захист військових і запобігання подібним інцидентам.
Реакція суспільства та міжнародної спільноти
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році викликала потужну реакцію в Україні та за кордоном. У Дніпрі та Києві відбулися акції протесту, де тисячі людей вимагали прозорого розслідування та покарання винних. У Instagram і Telegram з’явилися пости з хештегами #Справедливість239 і #ГероїНеЗабуті, які зібрали десятки тисяч репостів. Суспільство висловило підтримку сім’ям загиблих, організувавши волонтерські збори для їхньої фінансової допомоги.
Міжнародна спільнота також відреагувала на трагедію. США, Велика Британія та Польща висловили співчуття, пообіцявши прискорити постачання військової допомоги, зокрема систем ППО та розвідувального обладнання. Генеральний секретар ООН закликав Росію припинити атаки на військові об’єкти, а Amnesty International розпочала моніторинг інциденту для оцінки можливих порушень міжнародного гуманітарного права. У 2025 році трагедія підкреслила важливість глобальної підтримки України, яка протистоїть агресії Росії.
Українські політики та громадські діячі також відреагували на подію. Верховна Рада провела позачергове засідання 5 червня 2025 року, де ухвалила резолюцію про посилення фінансування ЗСУ. У соціальних мережах лідери думок закликали до єдності, наголошуючи, що трагедія має стати поштовхом для зміцнення армії, а не розколу. Волонтери організували постачання медичного обладнання до лікарень Дніпра, де лікували поранених, що стало прикладом солідарності українців.
Наслідки для ЗСУ та України
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році мала далекосяжні наслідки для Збройних Сил України та суспільства. По-перше, вона виявила системні проблеми в організації безпеки навчальних центрів, що змусило Генштаб переглянути розташування та оснащення всіх полігонів. По-друге, відставка високопосадовців і кадрові зміни підкреслили необхідність відповідальності на всіх рівнях командування. По-третє, розслідування виявило вразливість перед ворожою розвідкою, що спонукало до посилення контррозвідувальних заходів.
Для суспільства трагедія стала болючим нагадуванням про ціну війни. У 2025 році, коли Україна продовжує боротьбу з Росією, інцидент посилив дискусії про необхідність реформ у ЗСУ, зокрема в управлінні, логістиці та захисті особового складу. У Telegram-каналах з’явилися заклики до громадян підтримувати армію через волонтерство та донати, що призвело до зростання внесків у фонди, як-от Повернись живим.
Міжнародні партнери України також посилили підтримку. У липні 2025 року запланована конференція в Лондоні, де обговорюватимуться додаткові постачання ППО та розвідувальних технологій для ЗСУ. Трагедія на 239 полігоні стала поворотним моментом, який прискорив інтеграцію України в системи безпеки НАТО та підкреслив необхідність глобальної солідарності.
Висновок
Трагедія на 239 полігоні в 2025 році залишила глибокий слід в історії Збройних Сил України, виявивши слабкі місця в системі безпеки та спонукавши до рішучих реформ. Недостатня протиповітряна оборона, відставка Михайла Драпатого, масштабне розслідування, вплив на моральний дух ЗСУ та посилення безпеки навчальних центрів – це ключові аспекти, які визначають наслідки інциденту. У 2025 році, коли війна з Росією триває, Україна змушена адаптуватися, щоб захистити своїх захисників і запобігти подібним трагедіям. Суспільство, армія та міжнародна спільнота об’єдналися, щоб вшанувати загиблих і забезпечити безпечне майбутнє для ЗСУ.
