Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року, що відбувся в ніч проти 2 червня, став однією з ключових операцій Служби безпеки України (СБУ) у російсько-українській війні. Ця атака, здійснена за допомогою FPV-дронів, уразила військовий аеродром у Воронезькій області Росії, який використовувався для базування літаків Су-34 і Су-35, що атакували Україну керованими авіабомбами (КАБ). За даними російських пабліків, удар спричинив загибель особового складу, хоча офіційно втрати техніки не підтверджені. Супутникові знімки показують сліди пожеж на злітно-посадкових смугах, а також ушкодження складів із КАБами та паливних резервуарів. Ось п’ять ключових аспектів цієї операції, які розкривають її масштаби, технології та наслідки.
1. Використання FPV-дронів для атаки на аеродром
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року відзначився масовим застосуванням FPV-дронів, які стали основним інструментом СБУ для ураження російських військових об’єктів. Ці безпілотники, вартістю лише $300–600, здатні нести бойову частину, достатню для знищення дорогого обладнання, як-от літаків вартістю $40–50 млн. За даними Telegram-каналів, дрони були доставлені до цілі за допомогою мобільних платформ, що дозволяло уникнути російської протиповітряної оборони (ППО). Використання FPV-дронів для атаки на аеродром дозволило Україні завдати удару на відстані 300 км від кордону, демонструючи технологічну перевагу.
Російські джерела, зокрема паблік Fighterbomber, визнали, що велика кількість реактивних БПЛА атакувала Борисоглебск, але стверджували, що техніка не постраждала. Проте супутникові знімки, опубліковані Радіо Свобода, показують сліди пожеж у районі стоянок літаків і складів, що спростовує ці заяви. У соціальних мережах, таких як Instagram, українські користувачі поширювали відео вибухів, називаючи атаку частиною операції Павутина, яка охопила кілька російських аеродромів. Цей аспект підкреслює ефективність FPV-дронів у сучасній війні.
2. Ураження складів із керованими авіабомбами
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року мав на меті не лише літаки, а й склади з керованими авіабомбами (КАБ), які Росія активно використовує для ударів по українських містах. За інформацією Telegram-каналів, СБУ і Сили спеціальних операцій (ССО) атакували місця зберігання КАБів, що призвело до масштабних пожеж. Супутникові знімки підтверджують чотири осередки загоряння, зокрема в районі складів, що вказує на значні втрати боєприпасів.
Ураження складів із керованими авіабомбами є стратегічно важливим, адже Росія залежить від КАБів для атак на фронті та цивільну інфраструктуру. У Instagram українські аналітики зазначали, що знищення боєприпасів може тимчасово послабити інтенсивність російських авіаударів, особливо на Покровському напрямку. Російське Міноборони заявило, що ППО знищила 16 дронів над Воронезькою областю, але не спростувало пошкодження складів. Цей аспект демонструє, що удар по Борисоглебску мав на меті не лише техніку, а й логістику ворога.
3. Слабкість російської протиповітряної оборони
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року виявив вразливість російської ППО, яка не змогла ефективно протидіяти атаці FPV-дронів. Аеродром, розташований за 300 км від України, вважався добре захищеним, але, за даними Telegram-каналу Fighterbomber, дрони атакували вдень, коли ППО була найменш підготовленою. Російські системи, як-от С-400 і Панцир-С1, не впоралися з роєм малих безпілотників, що діяли на низькій висоті.
У соціальних мережах, зокрема Telegram, експерти вказували, що слабкість російської протиповітряної оборони стала ключовим фактором успіху операції. Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв визнав пошкодження інфраструктури через падіння дрона на ЛЕП, що свідчить про хаотичну реакцію місцевої влади. У Instagram українці жартували, що російська ППО працює лише в пропагандистських роликах. Цей аспект підкреслює, що технологічна перевага України в дронах дозволяє обходити російські системи захисту.
4. Вплив на боєздатність російської авіації
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року мав значний вплив на боєздатність російської авіації, хоча точні втрати техніки залишаються не підтвердженими. Російські пабліки стверджують, що літаки Су-34 і Су-35 не постраждали, але супутникові знімки показують, що авіація була евакуйована зі стоянок після атаки, що вказує на паніку. За даними Telegram, є загиблі серед особового складу, що може деморалізувати російських пілотів.
У Instagram українські користувачі поширювали відео палаючих складів, називаючи удар помстою за атаки на цивільні об’єкти. Вплив на боєздатність російської авіації посилюється втратою КАБів, які є основним засобом для ударів по українських позиціях. У 2025 році, коли Росія відчуває дефіцит сучасних боєприпасів, такі атаки можуть змусити її перерозподілити ресурси. Цей аспект показує, що удар по Борисоглебску мав не лише тактичний, а й стратегічний ефект.
5. Частина операції Павутина СБУ
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року був частиною масштабної операції Павутина, спрямованої на знищення російської стратегічної авіації. За даними Telegram, СБУ синхронізувала атаки на кілька аеродромів, зокрема Оленья, Бєлая і Дягілєво, уразивши загалом 41 літак, включно з Ту-95 і Ту-22М3. Атака на Борисоглебск стала логічним продовженням цієї операції, але з фокусом на тактичну авіацію, яка безпосередньо загрожує Україні.
У Instagram операцію Павутина називали демілітаризацією Росії, а відео з Борисоглебска зібрали тисячі переглядів. Частина операції Павутина СБУ демонструє, що Україна здатна проводити складні операції в глибокому тилу ворога, використовуючи асиметричні методи. Російські ЗМІ намагалися применшити втрати, але визнання загиблих у пабліку Fighterbomber підкреслює серйозність удару. Цей аспект підтверджує, що Борисоглебск став важливим елементом ширшої стратегії СБУ.
Реакція суспільства та міжнародної спільноти
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року викликав бурхливу реакцію в Україні та світі. У Telegram і Instagram українці святкували успіх СБУ, поширюючи відео пожеж і хештеги #Павутина2025 і #Борисоглебск. Волонтери закликали до збору коштів на дрони, що призвело до зростання донатів. У соціальних мережах росіяни намагалися заперечувати втрати техніки, але визнання загиблих посилило паніку.
Міжнародна спільнота відреагувала стримано. У Telegram повідомлялося, що НАТО назвало атаку прикладом ефективного використання дронів, але офіційних коментарів не було. У 2025 році, коли війна триває, удар по Борисоглебску став сигналом для союзників України про її здатність протистояти Росії.
Наслідки для Росії та війни
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року завдав Росії матеріальних і моральних втрат. Втрата КАБів і пошкодження інфраструктури обмежують можливості авіації, а загибель особового складу може вплинути на моральний дух. У Telegram повідомлялося, що Росія посилила ППО в регіоні, але це відволікає ресурси від фронту.
Для війни удар став важливим кроком у послабленні російської авіації. У 2025 році Україна продовжує атакувати тилові об’єкти, що змушує Росію переглядати стратегію. У Instagram аналітики прогнозують, що такі операції можуть прискорити переговори, адже Москва втрачає ключові активи.
Висновок
Удар по аеродрому Борисоглебск 2025 року став тріумфом СБУ, продемонструвавши технологічну перевагу України. Використання FPV-дронів, ураження складів із КАБами, слабкість російської ППО, вплив на авіацію та роль у операції Павутина – це ключові аспекти, які визначають його значення. У 2025 році атака підкреслила здатність України діяти в тилу ворога, наближаючи перемогу.
