Переговори в Стамбулі 2025 року, зокрема другий раунд, що відбувся 2 червня, стали важливим етапом у спробах знайти шляхи припинення російсько-української війни. Ці перемовини, проведені за посередництва Туреччини в палаці Чираган, зібрали українську делегацію на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим і російську на чолі з Володимиром Мединським. Хоча значного прориву в питанні припинення вогню не досягнуто, сторони домовилися про обмін полоненими за формулою всіх на всіх для важкопоранених і молодих солдатів, а також про повернення тіл загиблих. Переговори в Стамбулі 2025 року, попри обмежений прогрес, підкреслили важливість діалогу в умовах триваючого конфлікту. Ось топ-5 ключових висновків про другий раунд, які розкривають його деталі, домовленості та наслідки.
1. Обмін полоненими за формулою всіх на всіх
Переговори в Стамбулі 2025 року принесли значну домовленість про обмін полоненими, що стало одним із небагатьох конкретних результатів другого раунду. Українська делегація, очолювана Рустемом Умєровим, домоглася угоди про обмін за формулою всіх на всіх для двох категорій: важкопоранених і хворих військовополонених, а також молодих солдатів віком від 18 до 25 років. Крім того, сторони домовилися про повернення тіл 6000 загиблих українських і російських військових, що має відбутися найближчим часом.
У соціальних мережах, зокрема Telegram, Умєров підкреслив, що пріоритетом України було повернення людей, назвавши угоду важливим гуманітарним кроком. На Instagram з’явилися пости з хештегом #IstanbulTalks2025, де українці висловлювали надію на повернення полонених додому. Обмін полоненими за формулою всіх на всіх став позитивним сигналом, але в Telegram-каналах Зеленський зазначив, що Росія використовує такі угоди, щоб уникнути санкцій, не йдучи на реальне перемир’я. Цей висновок показує, що гуманітарні домовленості залишаються досяжними, але не вирішують ширших питань війни.
Російська сторона, за словами Мединського, погодилася передати тіла загиблих в односторонньому порядку з християнських міркувань, що викликало скептицизм серед українських аналітиків у соціальних мережах. Вони вважають це спробою Москви покращити імідж. Незважаючи на це, угода про обмін стала важливим кроком, який може створити основу для подальших переговорів у 2025 році.
2. Меморандум Росії з неприйнятними умовами
Переговори в Стамбулі 2025 року ознаменувалися передачею Росією меморандуму, який містив її бачення мирного процесу, але викликав критику з боку України. Меморандум, презентований Володимиром Мединським, складався з двох частин: довгострокового миру та кроків для припинення вогню. Однак документ включав неприйнятні вимоги, такі як скорочення Збройних Сил України, визнання окупованих територій і надання російській мові статусу другої державної. Українська делегація офіційно не коментувала зміст, але в Telegram-каналах повідомлялося, що Київ вважає ці умови капітуляцією.
У соціальних мережах, зокрема Instagram, українські користувачі називали меморандум Росії провокацією, спрямованим на зрив переговорів. Мединський заявив, що друга частина меморандуму передбачає варіативність, але в Telegram аналітики зазначили, що Росія не відступає від максималістських вимог, сформульованих ще в 2022 році. Меморандум Росії з неприйнятними умовами став головною перешкодою для прогресу, підкресливши розбіжності між сторонами.
Українська сторона, зі свого боку, передала власний документ із пропозиціями щодо 30-денного припинення вогню під міжнародним контролем, обміну полоненими та повернення викрадених дітей. У Telegram повідомлялося, що цей документ був підготовлений заздалегідь і переданий Росії ще перед першим раундом 16 травня. Відсутність відповіді від Москви на українські пропозиції посилила скептицизм щодо намірів Росії, що стало ключовим моментом переговорів у Стамбулі 2025 року.
3. Роль Рустема Умєрова в переговорах
Переговори в Стамбулі 2025 року значною мірою залежали від професійного підходу української делегації, очолюваної міністром оборони Рустемом Умєровим. Умєров, призначений Зеленським головою делегації, зосередився на гуманітарних питаннях і чітко артикулював позицію України. Під час брифінгу в палаці Чираган він заявив, що пріоритетом є люди, наголосивши на необхідності повернення полонених і викрадених дітей. Його виступи, поширені в Telegram, здобули підтримку українців, які називали його гідним представником.
У Instagram користувачі хвалили Умєрова за спокійну реакцію на провокаційні заяви російської сторони. Наприклад, коли Мединський відкинув ідею перемир’я як умови переговорів, Умєров наголосив на важливості діалогу на найвищому рівні між Зеленським і Путіним. Роль Рустема Умєрова в переговорах була ключовою, адже він зміг зберегти фокус на гуманітарних досягненнях, попри відсутність прогресу в питанні припинення вогню.
У соціальних мережах також відзначали склад делегації, до якої входили фахівці, як-от Олексій Маловацький із Генштабу, відповідальний за юридичні аспекти. У Telegram-каналах писали, що Україна, на відміну від Росії, відправила професійну команду, готову до змістовних дискусій. У 2025 році Умєров став символом рішучості України відстоювати свої інтереси, що підкреслило його значення для переговорного процесу.
4. Відсутність прогресу в припиненні вогню
Переговори в Стамбулі 2025 року, попри очікування, не привели до прориву в питанні припинення вогню, що стало головним розчаруванням другого раунду. Україна запропонувала 30-денне перемир’я під міжнародним контролем, але Росія відкинула цю ідею. Мединський заявив у коментарі російським ЗМІ, що перемир’я не є передумовою для переговорів, посилаючись на історичні приклади, коли війни велися паралельно з діалогом. Ця позиція викликала критику в Telegram, де українські аналітики називали її спробою затягнути конфлікт.
У Instagram з’явилися пости з хештегом #IstanbulTalks2025, де користувачі висловлювали розчарування через відсутність прогресу в припиненні вогню. Зеленський, коментуючи підсумки в Telegram, зазначив, що Росія погоджується лише на обміни, щоб уникнути санкцій, але не готова до реального миру. Відсутність прогресу в припиненні вогню підкреслила складність переговорів у 2025 році, адже Росія одночасно посилювала атаки на українські території, зокрема на Покровському напрямку.
Туреччина, як посередник, намагалася зберегти діалог, але міністр закордонних справ Хакан Фідан визнав у Telegram, що сторони мають різні бачення миру. У соціальних мережах повідомлялося, що переговори тривали лише годину, що свідчить про обмежену готовність Росії до компромісів. Цей висновок показує, що переговори в Стамбулі 2025 року зіткнулися з серйозними перешкодами через позицію Москви.
5. Вплив Дональда Трампа на переговори
Переговори в Стамбулі 2025 року відбувалися під значним впливом позиції Дональда Трампа, який після вступу на посаду президента США в січні 2025 року активно просував ідею швидкого завершення війни. Трамп заявляв у Telegram, що готовий зустрітися з Путіним для просування переговорів, але не приїхав до Стамбула, повернувшись до Вашингтона після турне Близьким Сходом. Його адміністрація, зокрема держсекретар Марко Рубіо, наполягала на практичних результатах, але відсутність представників США на другому раунді викликала критику.
У соціальних мережах, зокрема Instagram, українці висловлювали занепокоєння через тиск Трампа на Україну, зокрема його вимогу передати половину природних ресурсів країни в обмін на підтримку. У Telegram Зеленський назвав ці пропозиції маніпуляцією, наголосивши, що Україна не піде на поступки без гарантій безпеки. Вплив Дональда Трампа на переговори був відчутним, адже його риторика про відповідальність України за війну посилила напругу.
Росія, зі свого боку, намагалася використати позицію Трампа, пропонуючи меморандум із умовами, які збігалися з його ідеєю швидкого врегулювання. У Telegram-каналах повідомлялося, що Путін розраховував на тиск США на Київ, але відмова Зеленського від поступок зірвала ці плани. У 2025 році вплив Трампа став одним із ключових факторів, що ускладнив переговори в Стамбулі, підкресливши геополітичну складність процесу.
Реакція суспільства та міжнародної спільноти
Переговори в Стамбулі 2025 року викликали широкий резонанс в Україні та світі. У Telegram і Instagram українці активно обговорювали результати, висловлюючи змішані почуття: радість від угоди про обмін полоненими та розчарування через відсутність перемир’я. Хештеги #IstanbulTalks2025 і #МирДляУкраїни зібрали тисячі постів, де користувачі закликали до продовження діалогу.
Міжнародна спільнота також відреагувала на переговори. У Telegram прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні зазначила, що переговори показали, хто готовий до миру, а хто ні, натякаючи на позицію Росії. Туреччина, як посередник, отримала похвалу за організацію, але в Instagram аналітики критикували брак прогресу. У 2025 році переговори стали тестом для глобальної дипломатії, підкресливши складність пошуку миру.
Наслідки для України та війни
Переговори в Стамбулі 2025 року, попри обмежені результати, мали важливі наслідки. Угода про обмін полоненими стала гуманітарним проривом, але відсутність перемир’я залишила Україну в стані триваючого конфлікту. У Telegram Зеленський заявив, що переговори продовжаться, але лише за умови серйозного ставлення Росії. У 2025 році Україна посилила дипломатичні зусилля, щоб заручитися підтримкою партнерів.
Для війни переговори показали, що Росія не готова до компромісів, що змусило Україну готуватися до нових викликів. У Instagram з’явилися пости про необхідність зміцнення ЗСУ, а волонтери закликали до збору коштів. Переговори в Стамбулі 2025 року стали важливим етапом, але не привели до миру, залишивши відкритими питання майбутнього врегулювання.
Висновок
Переговори в Стамбулі 2025 року, зокрема другий раунд 2 червня, стали складним етапом у пошуку миру в російсько-українській війні. Обмін полоненими, меморандум Росії, роль Умєрова, відсутність перемир’я та вплив Трампа – це ключові аспекти, які визначають результати. У 2025 році переговори підкреслили готовність України до діалогу, але показали небажання Росії йти на компроміси. Вони залишаються важливим кроком, який може вплинути на майбутнє конфлікту.
