Поділ майна Порошенків став однією з найгучніших тем 2025 року в Україні. Справа, що стосувалася розподілу спільних активів подружжя вартістю понад 17,1 мільярда гривень, привернула увагу не лише через масштаби суми, а й через політичний та юридичний контекст. Крижопільський районний суд Вінницької області 16 травня 2025 року ухвалив рішення про закриття провадження у цій справі, що викликало бурхливі дискусії в медіа та суспільстві. У цій статті представлено топ-5 ключових фактів, які допоможуть розібратися в ситуації, включаючи причини закриття справи, роль санкцій, позицію сторін та можливі наслідки.
1. Чому суд закрив провадження у справі про поділ майна Порошенків? ⚖️
Основною причиною закриття провадження у справі про поділ майна Порошенків стала відсутність предмета спору. Крижопільський районний суд, який розглядав позов Марини Порошенко до Петра Порошенка, дійшов висновку, що між сторонами немає реального конфлікту щодо розподілу активів. Позов було подано 27 березня 2025 року, і він стосувався спільного майна подружжя, оціненого в 17,1 мільярда гривень. Суддя Лариса Швець зазначила, що відсутність предмета спору унеможливлює подальший розгляд справи.
Цікаво, що адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков висловив незгоду з таким рішенням. Він наголосив, що предмет спору все ж існує, оскільки позов був поданий у відповідь на санкції, які обмежують доступ до активів. За словами Новікова, справа не стосувалася приховування чи переписування майна, а мала на меті захист прав Марини Порошенко на її частку. Суд, однак, залишився при своїй позиції, зобов’язавши Державну казначейську службу повернути Марині Порошенко 15 640 гривень судового збору.
Це рішення стало несподіваним для багатьох, адже поділ майна Порошенків розглядали як потенційний юридичний маневр для обходу санкцій, накладених на Петра Порошенка. Відсутність предмета спору, за висновком суду, означає, що подружжя не має між собою реальних розбіжностей щодо активів, що робить позов формально безпідставним.
2. Роль санкцій у справі про поділ майна Порошенків 🛑
Санкції, накладені на Петра Порошенка, стали ключовим фактором у цій історії. 12 лютого 2025 року Рада національної безпеки і оборони України запровадила безстрокові санкції проти п’ятого президента України, а також інших відомих бізнесменів, таких як Ігор Коломойський та Віктор Медведчук. Ці обмеження суттєво вплинули на можливість розпоряджатися активами, що перебувають у власності Порошенка.
Марина Порошенко, яка не перебуває під санкціями, подала позов із метою отримати доступ до своєї частки спільного майна, придбаного за роки шлюбу. Її адвокатка Крістіна Мисенко підкреслила, що клієнтка має повне право на активи, оскільки санкції стосуються лише Петра Порошенка. Позов про поділ майна Порошенків, за словами адвокатки, був спрямований на те, щоб розблокувати частину активів для Марини, які через санкції виявилися недоступними.
Проте суд врахував повідомлення від Міністерства юстиції України щодо санкцій, яке було долучено до матеріалів справи. Хоча лист формально не містив прямих заперечень проти позову, він вказував на можливі обмеження, пов’язані з санкційним режимом. Це могло вплинутиsияти вплив на рішення суду про закриття провадження, оскільки санкції ускладнюють юридичну можливість розподілу майна без порушення законодавства.
3. Що входить до 17,1 мільярда гривень активів? 💸
Поділ майна Порошенків стосувався активів, які, за декларацією Петра Порошенка за 2024 рік, становлять 17 102 703 811,40 гривень. Ця сума включає широкий спектр цінностей, починаючи від нерухомості та закінчуючи творами мистецтва. Зокрема, у декларації зазначено майже півсотні картин, значну частину яких Марина Порошенко намагалася отримати у свою власність.
Серед активів, що фігурують у справі:
Нерухомість, включаючи будинки, квартири та земельні ділянки.
Корпоративні права в бізнесах, пов’язаних із кондитерською промисловістю, медіа та іншими секторами.
Колекція творів мистецтва, яка включає роботи відомих українських та закордонних художників.
Грошові активи на банківських рахунках.
Ці активи накопичувалися протягом десятиліть спільного життя подружжя, і їх поділ мав би стати складним процесом. Проте, як зазначив суд, відсутність реального спору між сторонами зробила розгляд справи неможливим. Адвокат Ілля Новіков наголосив, що поділ майна Порошенків не мав на меті приховування активів, а був спрямований на забезпечення доступу Марини до її законної частки.
Цікаво, що значна частина активів перебуває під санкційними обмеженнями, що ускладнює їх передачу чи використання. Це стало однією з причин, чому позов було подано саме в цей період, адже санкції фактично заморозили доступ до частини майна.
4. Чи був позов спробою обійти санкції? 🕵️♂️
Одним із найгарячіших питань, пов’язаних із поділом майна Порошенків, є припущення, що позов мав на меті обійти санкції, накладені на Петра Порошенка. Деякі експерти та медіа висловили думку, що звернення до суду було юридичним маневром, спрямованим на виведення активів із-під санкційних обмежень. Оскільки Марина Порошенко не перебуває під санкціями, переведення частини майна на її ім’я могло б розблокувати доступ до цих активів.
Таку думку поділяють і деякі аналітики, які вважають позов потенційно фіктивним. Зокрема, у виданні Закон і бізнес зазначалося, що продовження провадження без реального спору між подружжям могло б мати ознаки шахрайства. Це пов’язано з тим, що позов про поділ майна Порошенків не супроводжувався явними розбіжностями між сторонами, а відповідач (Петро Порошенко) не заперечував вимог позивачки.
Адвокат Ілля Новіков категорично заперечив такі звинувачення, заявивши, що справа не стосується приховування майна. За його словами, позов був поданий у зв’язку з тим, що санкції унеможливлюють передачу Марині її законної частки майна. Він також додав, що подружжя має план Б і навіть план В, якщо оскарження рішення суду не матиме успіху.
Незважаючи на ці пояснення, суспільна думка залишається неоднозначною. Дехто вважає, що поділ майна Порошенків був частиною ширшої стратегії захисту активів від конфіскації чи інших санкційних заходів. Інші ж переконані, що справа мала суто юридичний характер і не містила прихованих мотивів.
5. Що буде далі? Перспективи оскарження та наслідки 📜
Рішення Крижопільського районного суду про закриття провадження у справі про поділ майна Порошенків не стало фінальною крапкою. Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що рішення буде оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів із моменту проголошення ухвали, тобто до кінця травня 2025 року.
Оскарження має на меті довести, що предмет спору все ж існує, а рішення суду було юридично помилковим. Новіков наголосив, що справа має політичний підтекст, пов’язаний із санкціями, запровадженими указом президента Володимира Зеленського. За його словами, поділ майна Порошенків був необхідним кроком для забезпечення прав Марини Порошенко, яка не перебуває під санкціями.
Якщо апеляційний суд залишить рішення без змін, подружжя не зможе повторно звернутися до суду з аналогічним позовом між тими самими сторонами та з тих самих підстав. Це може ускладнити доступ до активів, які перебувають під санкціями, і змусити сторони шукати альтернативні юридичні шляхи.
Наслідки цієї справи виходять далеко за межі сімейного конфлікту. Поділ майна Порошенків став символом ширшої боротьби між політичними елітами в Україні, а також прикладом того, як санкції можуть впливати на приватне життя та бізнес. У суспільстві рішення суду сприйняли по-різному: одні вважають його справедливим, інші — частиною політичного тиску на опозицію.
Висновок
Поділ майна Порошенків, який завершився закриттям провадження у Крижопільському районному суді, виявився складною юридичною та політичною історією. Відсутність предмета спору, санкції, величезна сума активів, звинувачення у спробі обходу обмежень та перспективи оскарження — усі ці аспекти роблять справу унікальною. Топ-5 фактів, представлених у цій статті, допомагають розібратися в ключових моментах і зрозуміти, чому ця тема залишається актуальною для українців.
