29 червня Президент України Володимир Зеленський підписав указ №441/2025, який увів у дію рішення РНБО про вихід України з Оттавської конвенції — міжнародної угоди, що забороняє використання, виробництво та накопичення протипіхотних мін. Про це повідомив нардеп Роман Костенко, наголосивши, що це відповідь на реалії війни з Росією, яка ігнорує конвенцію. Вихід України з Оттавської конвенції викликав бурхливі дискусії: одні бачать у цьому шанс посилити оборону, інші — гуманітарні ризики. Що означає це рішення та як воно вплине на війну? Ми зібрали п’ять ключових моментів, які розкривають суть події.
Топ-5 моментів скандалу з Вєркою Сердючкою: чому “хай йдуть в п**ду” сколихнуло Україну?
1. Указ Зеленського: крок, якого чекали ЗСУ
Вихід України з Оттавської конвенції став реальністю після підписання Президентом Зеленським указу №441/2025 29 червня. Документ увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, про яке повідомив нардеп Роман Костенко у Facebook: “Це крок, якого давно вимагала реальність війни”. Указ доручає Верховній Раді законодавчо закріпити вихід, що завершить процес денонсації.
У соцмережах X писали: “Нарешті ми зможемо битися на рівних!” Рішення стало відповіддю на тривалу дискусію, адже петиції про вихід з конвенції з’являлися ще у 2022 році. Вихід України з Оттавської конвенції відкриває нові можливості для ЗСУ, дозволяючи використовувати протипіхотні міни для захисту позицій.
2. Війна без правил: чому Росія змусила вийти
Оттавська конвенція, ухвалена в Осло 1997 року, забороняє протипіхотні міни через їх невибіркову дію. Україна приєдналася до неї в 2005 році, знищивши мільйони мін, зокрема ПФМ-1 (“Лєпєсток”). Однак Росія, не будучи учасником конвенції, масово використовує міни проти українських військових і цивільних. Роман Костенко зазначив: “Ми не можемо залишатися зв’язаними, коли ворог діє без обмежень”.
У X пишуть: “Росія мінує наші поля, а ми маємо сидіти без мін? Час змінювати правила!” Оттавська конвенція війна Росія стала ключовою причиною, адже асиметрія в озброєнні послаблювала ЗСУ. Вихід України з Оттавської конвенції — це прагнення вирівняти шанси на фронті.
3. Міжнародний тренд: Польща та Балтія також вийшли
Україна не самотня у своєму рішенні. У 2025 році Польща, Литва, Латвія, Естонія та Фінляндія також денонсували Оттавську конвенцію через загрозу з боку РФ. Сейм Польщі 26 червня проголосував за вихід (413 “за”, 15 “проти”), а Балтійські країни передали документи в ООН 27 червня. Фінляндія ухвалила рішення 19 червня, посилаючись на уроки війни в Україні.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив: “Безпека країни — понад усе”. У X коментують: “Якщо НАТО виходить, то Україні це потрібно ще більше!” Вихід Польщі з Оттавської конвенції та дії Балтії створюють регіональний прецедент, який підтримує рішення України.
4. Суспільна реакція: підтримка проти гуманітарних страхів
Вихід України з Оттавської конвенції викликав гарячі дискусії в суспільстві. Більшість українців підтримують рішення, вважаючи його необхідним для оборони. У X пишуть: “Міни врятують життя наших солдатів!” Військові експерти зазначають, що протипіхотні міни ефективні проти піхотних атак РФ, особливо на Донбасі.
Однак є й критика. Активісти вказують на гуманітарні ризики, адже міни загрожують цивільним після війни. У X пишуть: “А хто розміновуватиме села після перемоги?” Міжнародні організації, як-от ООН, нагадують про зобов’язання щодо гуманітарного розмінування, але Україна ставить пріоритет на захист від агресії.
5. Нові можливості для ЗСУ: зміна тактики
Вихід України з Оттавської конвенції дозволяє ЗСУ законно використовувати протипіхотні міни, що може змінити тактику на фронті. Росія використовує міни для створення бар’єрів, ускладнюючи просування ЗСУ. Тепер Україна зможе відповідати симетрично, посилюючи оборону на ключових напрямках, як-от Покровськ чи Куп’янськ.
Кабміну доручено розробити плани з виробництва та закупівлі мін. У X пишуть: “Це сигнал ворогу: ми готові битися до кінця!” Протипіхотні міни Україна зможуть використовувати для стримування наступів, що є критичним у затяжній війні.
Чому вихід України з Оттавської конвенції — це переломний момент?
Ось ключові аспекти цього рішення:
Указ №441/2025 Зеленського увів у дію рішення РНБО.
Росія, не учасник конвенції, масово використовує міни.
Польща, Литва, Латвія, Естонія та Фінляндія також вийшли.
Суспільство підтримує, але є гуманітарні ризики.
ЗСУ отримають нові можливості для оборони.
Контекст Оттавської конвенції
Оттавська конвенція, підписана в 1997 році, набула чинності в 1999 році та була ратифікована Україною в 2005 році. Вона забороняє використання, виробництво, накопичення та передачу протипіхотних мін через їх невибіркову дію, яка загрожує цивільним. До 2022 року 164 держави приєдналися до угоди, але Росія, США, Китай, Індія та Пакистан залишилися поза нею.
З 2014 року Росія використовує міни в Україні, зокрема ПФМ-1 (“Лєпєсток”), створюючи загрозу для військових і цивільних. За даними DeepState, це стало викликом для українських саперів, адже конвенція обмежувала ЗСУ, тоді як ворог діяв без правил.
Міжнародна реакція
Вихід України з Оттавської конвенції вписується в регіональний тренд. Естонський міністр Маргус Тсахкна заявив: “Уроки війни в Україні показують, що односторонні обмеження послаблюють оборону”. Литва наголосила, що денонсація посилить стримування РФ. Натомість Норвегія відмовилася виходити, вважаючи свої системи оборони достатніми.
ООН і правозахисні організації, як-от Human Rights Watch, нагадують про гуманітарні ризики, але визнають право країн на захист. У X пишуть: “Світ бачить, що Росія змінює правила гри”. Вихід України з Оттавської конвенції підтримує регіональну безпеку, але вимагає чітких планів розмінування.
Наслідки для України
Вихід з Оттавської конвенції дає Україні:
Право використовувати протипіхотні міни для оборони.
Можливість розвивати власне виробництво мін.
Посилення тактики стримування ворога.
Однак гуманітарне розмінування стане викликом. За даними ArmyInform, у 2025 році Коаліція з розмінування виділила Україні 93 млн євро, але масштаби забруднення зростатимуть. У X пишуть: “Міни потрібні для перемоги, але розмінування — це наша відповідальність”.
Що далі?
Вихід України з Оттавської конвенції чекає на законодавче закріплення у Верховній Раді, що є формальністю через підтримку РНБО. Кабмін уже працює над виробництвом і закупівлею мін, а ЗСУ готуються до нової тактики. У X пишуть: “Це не про агресію, а про виживання!”
Рішення Зеленського стало сигналом, що Україна адаптується до війни без правил. Вихід України з Оттавської конвенції — це крок до посилення оборони, але він потребує балансу з гуманітарними зобов’язаннями. Слідкуйте за новинами та підтримуйте ЗСУ!
