Напад на Стерненка, що стався 1 травня 2025 року в Києві, став однією з найрезонансніших подій в Україні, викликавши хвилю дискусій про безпеку активістів і гібридну війну Росії. Сергій Стерненко, відомий блогер, волонтер і громадський діяч, зазнав поранення внаслідок замаху, який, за даними СБУ, був спланований російськими спецслужбами. Ця подія не лише підкреслила вразливість громадських діячів, а й показала ефективність українських правоохоронців. У статті розглянуто п’ять ключових фактів, які розкривають обставини нападу на Стерненка, його наслідки та реакцію суспільства.
Читайте також: Топ-5 ключових подій фіналу Будиночок на щастя 6 сезон 🎬🌾
1. Замах із вогнепальною зброєю: як відбувся напад
Напад на Стерненка стався вранці 1 травня 2025 року біля його будинку в київському житловому комплексі. Жінка 1979 року народження, уродженка Одеської області, відкрила вогонь із пістолета, коли активіст виходив із будинку. Одна з куль влучила Стерненку в ногу, завдавши поранення, яке медики оцінили як несмертельне. Відео, опубліковане Українською правдою, зафіксувало момент, коли нападниця в рожевому костюмі цілеспрямовано стріляє в Стерненка, після чого охоронці швидко реагують, притискаючи її до землі.
Слідство встановило, що зловмисниця винаймала квартиру в тому самому комплексі, що дозволяло їй стежити за розпорядком дня активіста. Пістолет, використаний для нападу, був перероблений для стрільби бойовими набоями, що вказує на ретельну підготовку. Охоронці Стерненка, зокрема державний і приватний, відіграли ключову роль, запобігши гіршим наслідкам. Напад на Стерненка став прикладом спланованого замаху, спрямованого на усунення впливового громадського діяча, який активно підтримує ЗСУ та бореться з корупцією.
Оперативність дій охоронців дозволила швидко доставити Стерненка до лікарні, де його прооперували. Цей інцидент підкреслив, наскільки важливим є захист для активістів, які стають мішенями через свою діяльність. Напад на Стерненка також викликав питання про те, як зловмисниці вдалося так довго залишатися непоміченою, що стало предметом подальшого розслідування.
2. Операція СБУ: блискавичне затримання нападниці
Напад на Стерненка не обійшовся без швидкої реакції Служби безпеки України, яка стала вирішальним фактором у порятунку активіста. Спецпідрозділ ЦСО А СБУ затримав нападницю на місці злочину, що унеможливило її втечу чи подальші дії. Стерненко у своєму Telegram-каналі зазначив, що саме дії СБУ врятували йому життя, адже зловмисниця могла здійснити додаткові постріли.
СБУ оприлюднила фото нападниці та пістолета, а також повідомила про виявлення у її квартирі телефону з доказами листування з російськими кураторами. Крім того, під час обшуків знайшли компоненти для саморобного вибухового пристрою, що зберігалися в іншому помешканні. Ці знахідки підтвердили, що напад на Стерненка був частиною ширшої операції, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні.
2 травня 2025 року нападниці оголосили підозру за статтями про державну зраду та замах на вбивство. На суді вона стверджувала, що була завербована людиною, яку вважала співробітником СБУ, і навіть заявляла про романтичні почуття до нього. Однак слідство відкинуло цю версію, посилаючись на докази співпраці з РФ. Напад на Стерненка, завдяки діям СБУ, не лише не досяг мети, а й став приводом для посилення заходів безпеки навколо активістів.
3. Російський слід: зв’язок із спецслужбами РФ
Одним із найважливіших аспектів нападу на Стерненка є підтверджений зв’язок із російськими спецслужбами. За даними СБУ, нападниця отримувала інструкції від кураторів із РФ, які фінансували її через банківські перекази. Українська правда повідомила, що жінка пройшла підготовку для здійснення замаху, а її дії координувалися ззовні. Це підтверджує версію, що напад на Стерненка був частиною гібридної війни Росії проти України.
Стерненко у Telegram натякнув на причетність Росії, написавши: Росіяни – уй*бки. Вони будуть умирать. Його заклик донатити на дрони для ЗСУ підкреслив переконання, що замах мав політичне підґрунтя. Попередні напади на Стерненка в 2018 році також пов’язували з його діяльністю, але цього разу слідство чітко вказало на зовнішнє замовлення. Напад на Стерненка став ще одним доказом того, як Росія використовує агентів для усунення впливових українців, які протистоять агресору.
Цей факт викликав обурення в суспільстві та посилив дискусії про захист активістів. Напад на Стерненка, профінансований Росією, показав, що гібридна війна охоплює не лише фронт, а й цивільне життя, де громадські діячі стають мішенями через свою позицію.
4. Стан Стерненка: операція та швидке відновлення
Напад на Стерненка завершився пораненням, але активіст швидко пішов на поправку. Куля влучила в ногу, пройшовши навиліт і не зачепивши життєво важливих органів. У лікарні Стерненка оперативно прооперували, і вже ввечері 1 травня він опублікував у Telegram повідомлення: Прооперували. Куля вийшла навиліт. Нічого важливого не зачепила. Намагаюсь раздуплитись.
У Instagram Стерненко поділився фото простреленого одягу охоронця та власних джинсів із двома дірками, додавши коментар: Не сьогодні, обісцяні росіяни. Не сьогодні. Ще потанцюю на ваших могилах! Ця заява викликала хвилю підтримки серед підписників, які оцінили його мужність і стійкість. Напад на Стерненка не зламав активіста, а навпаки, підкреслив його готовність продовжувати боротьбу.
Медики прогнозують, що Стерненко повністю відновиться за кілька тижнів. Його швидке одужання стало важливим сигналом для прихильників, адже активіст відомий збором коштів на дрони для ЗСУ та викриттям корупційних схем. Напад на Стерненка, попри серйозність, не зупинив його діяльності, що стало прикладом незламності для багатьох українців.
5. Реакція суспільства та влади: солідарність і вимоги безпеки
Напад на Стерненка викликав широкий резонанс у суспільстві та серед представників влади. Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 1 травня запевнив, що всі факти будуть представлені громадськості. Голова СБУ доповів про затримання нападниці, що підкреслило увагу влади до справи. Напад на Стерненка став приводом для дискусій про захист активістів, які регулярно стають мішенями.
У соціальних мережах, зокрема на X, з’явилися численні дописи на підтримку Стерненка. Наприклад, акаунт @by_Ukraine повідомив про успішну операцію активіста, а @gozefinagold опублікував фото нападниці, надане СБУ. Користувачі висловлювали обурення російським фінансуванням і хвалили оперативність СБУ. Напад на Стерненка об’єднав українців, які закликали посилити захист громадських діячів.
Громадські організації та журналісти також відреагували на подію, наголошуючи на необхідності системних заходів. Попередні напади на Стерненка в 2018 році, зокрема замах 24 травня, коли він смертельно поранив нападника, уже викликали дискусії про безпеку. Цього разу суспільство вимагало не лише покарання винних, а й створення механізмів для запобігання подібним інцидентам. Напад на Стерненка став поштовхом для ширшої розмови про захист тих, хто бореться за справедливість і підтримує Україну в умовах війни.
Висновок
Напад на Стерненка 1 травня 2025 року став яскравим прикладом того, як гібридна війна Росії зачіпає не лише фронт, а й цивільне життя. Замах із вогнепальною зброєю, блискавична реакція СБУ, російський слід, швидке відновлення Стерненка та солідарність суспільства – ці факти підкреслили серйозність події та її наслідки. Напад на Стерненка не лише не зупинив активіста, а й показав силу української громади, яка підтримує тих, хто бореться за справедливість. Ця подія залишиться важливим моментом у боротьбі за безпеку та свободу в Україні.
