Напад на Стерненка, відомого українського активіста, волонтера та блогера, що стався 1 травня 2025 року, сколихнув суспільство. Цей інцидент, який ледь не закінчився трагедією, викликав широкий резонанс через швидку реакцію Служби безпеки України (СБУ), затримання нападниці та підозри щодо російського сліду. Стерненко, який отримав легке вогнепальне поранення, назвав подію черговим замахом на його життя, пов’язаним із його діяльністю. Цей напад став не першим у біографії активіста, адже у 2018 році на нього тричі нападали в Одесі. Розглянемо п’ять ключових аспектів, які дозволяють краще зрозуміти напад на Стерненка, його передумови, наслідки та суспільний контекст.
1. Хронологія нападу та реакція СБУ
Напад на Стерненка відбувся вдень 1 травня 2025 року в Києві. За повідомленнями, невідома жінка здійснила замах, використавши вогнепальну зброю. Активіст отримав легке поранення, але його життю нічого не загрожує. У своєму Telegram-каналі Стерненко написав: На мене скоєно напад. Поранений. Все ок, загрози життю нема. Росіяни — уйобки. Ці слова одразу привернули увагу до можливого політичного підґрунтя інциденту.
СБУ відреагувала блискавично. За лічені хвилини нападницю затримали на місці події, що свідчить про високий рівень підготовки спецслужб. У офіційному повідомленні СБУ зазначено, що співробітники запобігли вбивству відомого громадського діяча та волонтера. Пресслужба оприлюднила фото затриманої та пістолета, використаного під час нападу. Наразі тривають оперативно-слідчі дії, спрямовані на встановлення мотивів і можливих замовників.
Цей напад на Стерненка став прикладом ефективної роботи правоохоронних органів, адже швидке затримання нападниці дозволило уникнути гірших наслідків. Водночас суспільство чекає на подальші подробиці, зокрема щодо особи затриманої та її зв’язків. Попередні напади на активіста в Одесі часто залишалися нерозкритими, що додає ваги цій події.
2. Можливий російський слід
Одним із найобговорюваніших аспектів нападу на Стерненка є припущення про причетність Росії. Сам активіст у своєму повідомленні прямо звинуватив росіян, назвавши їх відповідальними за замах. Ця заява не була випадковою, адже Стерненко неодноразово виступав проти російської агресії, підтримував Збройні сили України та збирав кошти на дрони для фронту. Його діяльність, зокрема публічні розслідування корупції та боротьба з проросійськими впливами, робить його мішенню для ворожих сил.
Експерти зазначають, що напад на Стерненка може бути частиною ширшої кампанії, спрямованої на залякування активістів і волонтерів, які протистоять російській пропаганді. Наприклад, нещодавній напад на журналіста Юрія Макарова 16 квітня 2025 року також пов’язують із російським слідом, адже Макаров вважав, що замах мав на меті демотивувати суспільство. Аналогічні мотиви можуть стосуватися й Стерненка, чия популярність у соціальних мережах (2 мільйони підписників на YouTube) робить його впливовою фігурою.
Поки СБУ не оприлюднила офіційних даних про замовників, припущення про російський слід залишаються гіпотезою. Проте напад на Стерненка лише підігріває дискусії про безпеку активістів в умовах війни та гібридних загроз. Суспільство чекає на прозоре розслідування, яке проллє світло на справжні причини замаху.
3. Історія попередніх нападів
Напад на Стерненка 2025 року не є ізольованою подією. У 2018 році активіст пережив три замахи в Одесі, які стали частиною так званого Списку Гандзюк — переліку нападів на активістів, що залишилися нерозкритими або частково розслідуваними. Ці інциденти пов’язують із його діяльністю як лідера одеського осередку Правого сектору та боротьбою проти місцевої корупції.
Перший напад стався 7 лютого 2018 року біля будинку Стерненка. Двоє невідомих побили його, через що активіст тиждень провів у лікарні. Другий замах відбувся 1 травня 2018 року, коли Абзал Баймукашев вистрелив у Стерненка з травматичного пістолета. Активіст затримав нападника, якого у 2023 році засудили до 10 років ув’язнення. Третій напад, найрезонансніший, стався 24 травня 2018 року. Двоє чоловіків напали на Стерненка та його дівчину. Захищаючись, активіст смертельно поранив одного з нападників, Івана Кузнєцова, а інший, Олександр Ісайкул, утік і згодом покинув Україну.
Ці події залишили глибокий слід у біографії Стерненка. Його звинувачували у перевищенні самооборони, але у 2023 році Приморський суд Одеси закрив справу через закінчення строків давності. Напад на Стерненка у 2025 році повертає увагу до його минулого, адже повторюваність замахів вказує на систематичний характер загроз. Суспільство вимагає захисту для активістів, які стають мішенями через свою позицію.
4. Суспільний резонанс і реакція політиків
Напад на Стерненка викликав хвилю обурення в суспільстві та серед політиків. Народний депутат Олексій Гончаренко, коментуючи подію, закликав до обережності, зазначивши, що росіяни полюють на активістів. Сил та здоров’я Стерненку. По ситуації: прям зараз є список людей, на яких полюють росіяни. Все досить серйозно. СБУ — молодці, — написав він у Telegram. Ця заява підкреслює серйозність загрози не лише для Стерненка, але й для інших публічних осіб.
Фонд Стерненка, який займається збором коштів на потреби ЗСУ, також відреагував на напад, закликавши підтримати активіста донатами на русоріз. Цей заклик отримав значну підтримку в соціальних мережах, де користувачі висловлювали солідарність і засуджували замах. Хештеги #Стерненко та #Русоріз стали трендовими в українському сегменті Twitter.
Водночас напад на Стерненка підняв питання про безпеку активістів і волонтерів. Останніми роками в Україні почастішали напади на публічних діячів, зокрема вбивство активіста Дем’яна Ганула в Одесі. Суспільство вимагає від влади дієвих заходів для захисту тих, хто бореться з корупцією та підтримує армію. Напад на Стерненка лише загострив ці дискусії, адже його постать є символом громадянської активності.
5. Вплив на діяльність Стерненка
Напад на Стерненка, попри його легке поранення, не зупинив активіста. У голосовому повідомленні, опублікованому в Telegram, він зазначив, що почувається нормально і попросив знайомих не турбувати його дзвінками. Це свідчить про його рішучість продовжувати діяльність, незважаючи на загрози. Стерненко залишається однією з найвпливовіших фігур в українському інформаційному просторі, а його YouTube-канал і волонтерські проєкти мають широку аудиторію.
Цей інцидент може навіть посилити підтримку Стерненка, адже попередні напади лише зміцнювали його позицію як борця з несправедливістю. У 2018 році, після замахів в Одесі, він отримав величезну підтримку від громадськості, яка вимагала розслідування та захисту. Напад на Стерненка у 2025 році, ймовірно, матиме схожий ефект, адже суспільство бачить у ньому символ опору.
Водночас замах може вплинути на його безпеку та методи роботи. Після нападу Стерненко може потребувати посиленої охорони, що ускладнить його публічну діяльність. Проте його заклик донатити на ЗСУ свідчить про те, що активіст не планує відступати. Напад на Стерненка лише підкреслив, наскільки важливою є його роль у боротьбі за справедливість і підтримці армії.
Висновок
Напад на Стерненка 1 травня 2025 року став подією, яка привернула увагу до безпеки активістів, ефективності роботи СБУ та загроз із боку Росії. Швидка реакція спецслужб дозволила уникнути трагедії, але інцидент залишив багато питань щодо мотивів і замовників. Попередні напади на Стерненка, суспільний резонанс і його незламна позиція лише підкреслюють значення цієї постаті для України. Суспільство чекає на прозоре розслідування, яке дасть відповіді та забезпечить захист тим, хто бореться за країну.
