Чутки про те, що застосунок “Резерв+” відстежує геолокацію користувачів, сколихнули Україну в червні 2025 року. Застосунок, запущений Міністерством оборони 18 травня 2024 року для оновлення військово-облікових даних, став мішенню дезінформації. Поширюються твердження, що “Резерв+” нібито збирає геолокацію, цифрові дані та навіть передає їх через іноземні модулі. Міноборони офіційно спростувало ці чутки, назвавши їх частиною інформаційної атаки. Що правда, а що фейк? Ось топ-5 фактів про популярний фейк, що “Резерв+ відстежує геолокацію”, які розкривають правду та допомагають зрозуміти ситуацію.
1. Міноборони спростовує фейк про геолокацію
Міністерство оборони України 23 червня 2025 року офіційно заявило, що застосунок “Резерв+” не відстежує геолокацію користувачів і не збирає їхні цифрові дані. Єдиний доступ, який має програма, – це:
Камера: Для сканування QR-кодів у військово-облікових документах.
Сповіщення: Для надсилання повідомлень про оновлення статусу чи нагадувань.
У застосунку відсутні GPS-трекери чи приховані інструменти збору даних. Кожен користувач може перевірити це в налаштуваннях смартфона, де відображаються дозволи для програм. Міноборони наголосило, що чутки про відстеження геолокації – це дезінформація, спрямована на підрив довіри до цифровізації та мобілізаційного процесу.
Фейк почав поширюватися після появи в мережі скриншотів із фрагментами Java-коду, які нібито доводять, що “Резерв+” відстежує геолокацію. Проте Міноборони заявило, що ці скриншоти не стосуються застосунку і є типовими для інших програм. Ця заява підтверджує, що “Резерв+” працює лише з даними, які користувач добровільно вносить через BankID, та інформацією з реєстру “Оберіг”.
2. Походження фейку та його мета
Фейк про те, що “Резерв+ відстежує геолокацію”, з’явився в соціальних мережах напередодні 23 червня 2025 року. Чутки активно поширювалися через анонімні канали та повідомлення, які стверджували, що застосунок:
Відстежує місцезнаходження користувачів через GPS.
Збирає дані про Wi-Fi, контакти та цифрові сліди.
Використовує модулі іноземної компанії InMobi, нібито причетної до незаконного збору даних у США.
Міноборони заявило, що це частина інформаційної атаки, мета якої:
Посіяти недовіру до цифрових сервісів держави.
Викликати паніку серед військовозобов’язаних.
Зірвати мобілізаційний процес в Україні.
Такі фейки часто є частиною російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), спрямованих на дестабілізацію суспільства. Наприклад, подібні чутки супроводжували запуск “Дії” в 2020 році, коли стверджували, що вона передає дані за кордон. У 2025 році, коли мобілізація є критично важливою, фейк про “Резерв+” має на меті відлякати українців від оновлення даних у ТЦК.
3. Як працює “Резерв+” і які дані він використовує
“Резерв+” – це офіційний застосунок Міноборони, запущений 18 травня 2024 року, щоб спростити оновлення військово-облікових даних для призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Застосунок дозволяє:
Оновити дані (ПІБ, адреса, контакти) через BankID без відвідування ТЦК.
Перевірити статус у реєстрі “Оберіг” (наприклад, “у розшуку”, “знято з обліку”, “заброньовано”).
Отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом.
Дані в “Резерв+” надходять із:
BankID: Інформація, яку користувач добровільно підтверджує через банк чи “Дію”.
Реєстр “Оберіг”: База даних ТЦК із інформацією про військовозобов’язаних, яка формується з державних реєстрів (податкова, міграційна служба, МОН тощо).
Застосунок не має доступу до геолокації, Wi-Fi, контактів чи інших особистих даних. Усі операції відбуваються в захищеному середовищі, а дані зберігаються на серверах в Україні. Міноборони підкреслює, що “Резерв+” відповідає стандартам кібербезпеки, а чутки про відстеження – це спроба дискредитувати цифровізацію.
4. Як перевірити безпечність “Резерв+”
Користувачі можуть самостійно переконатися, що “Резерв+” не відстежує геолокацію. Ось як це зробити:
На Android: Перейдіть у “Налаштування” → “Програми” → “Резерв+” → “Дозволи”. Ви побачите, що застосунок має доступ лише до камери та сповіщень.
На iOS: Відкрийте “Налаштування” → “Конфіденційність” → “Геолокація”. “Резерв+” не буде в списку програм із доступом до GPS.
Перевірка коду: Жоден із опублікованих скриншотів із Java-кодом не пов’язаний із “Резерв+”. Технічні експерти підтвердили, що код є типовим і використовується в інших програмах, не пов’язаних із геолокацією.
Міноборони закликає українців не довіряти анонімним повідомленням і перевіряти інформацію в налаштуваннях телефону. Наприклад, якщо програма запитує доступ до геолокації, це відображається в налаштуваннях, а “Резерв+” такого доступу не має. Це підтверджує, що чутки про відстеження геолокації – фейк.
5. Чому фейки про “Резерв+” небезпечні
Фейк про те, що “Резерв+ відстежує геолокацію”, має серйозні наслідки:
Недовіра до держави: Чутки підривають довіру до цифрових сервісів, як-от “Резерв+” чи “Дія”, які спрощують взаємодію з державою.
Гальмування мобілізації: Військовозобов’язані можуть уникати оновлення даних, боячись “стеження”.
Паніка в суспільстві: Дезінформація посилює тривогу в умовах війни, коли єдність є критично важливою.
Міноборони закликає українців:
Довіряти лише офіційним джерелам, як сайт Міноборони чи застосунок “Резерв+”.
Перевіряти дозволи програм у налаштуваннях смартфона.
Не поширювати чутки, які не підтверджені фактами.
У 2025 році, коли Україна протистоїть російській агресії, фейки про “Резерв+” є частиною інформаційної війни. Наприклад, подібні чутки раніше стосувалися “Дії”, коли стверджували, що вона “зливає” дані за кордон. Ці кампанії спрямовані на дестабілізацію суспільства та послаблення мобілізації.
Чому фейк набув популярності
Фейк про те, що “Резерв+ відстежує геолокацію”, набув популярності через:
Чутливість теми: Мобілізація в Україні є болючим питанням, що викликає емоційні реакції.
Технічна необізнаність: Багато українців не знають, як перевірити дозволи програм, що робить їх вразливими до дезінформації.
Інформаційна війна: Російські ІПСО активно використовують соцмережі для поширення фейків.
У 2025 році, коли війна триває, такі чутки небезпечні, адже вони відволікають від реальних викликів. “Резерв+” створений, щоб спростити життя військовозобов’язаним, дозволяючи оновлювати дані без черг у ТЦК. Натомість дезінформація намагається зірвати цей процес.
Як захиститися від фейків
Щоб не стати жертвою дезінформації про “Резерв+” чи інші державні сервіси:
Перевіряйте джерела: Довіряйте лише офіційним заявам Міноборони чи уряду.
Аналізуйте скриншоти: Фейкові зображення часто не містять доказів, пов’язаних із конкретним застосунком.
Вивчайте налаштування телефону: Перевірте, які дозволи має “Резерв+” (камера, сповіщення).
Не панікуйте: Уникайте поширення неперевіреної інформації, яка може викликати тривогу.
Майбутнє “Резерв+” і цифровізації
“Резерв+” є частиною цифровізації України, яка спрощує взаємодію громадян із державою. У 2025 році Міноборони планує розширити функціонал застосунку:
Оплата штрафів за порушення військового обліку зі знижкою 50%.
Онлайн-направлення на ВЛК.
Інтеграція з ТЦК для швидшого оновлення даних.
Фейки, як-от чутки про відстеження геолокації, намагаються підірвати ці ініціативи. Проте Міноборони запевняє, що “Резерв+” безпечний і відповідає стандартам захисту даних. У 2025 році, коли цифрова трансформація є ключовою для ефективної мобілізації, довіра до таких сервісів є критично важливою.
Поради для українців
Як поводитися з “Резерв+” і уникнути фейків:
Завантажуйте застосунок лише з офіційних магазинів (Google Play, App Store).
Оновлюйте дані через BankID, щоб уникнути черг у ТЦК.
Перевірте налаштування телефону, щоб переконатися у відсутності доступу до геолокації.
Довіряйте лише офіційним заявам Міноборони.
Не поширюйте чутки, які не підтверджені фактами.
День Конституції України 2025, який святкуватиметься 28 червня, нагадує про право на приватність, закріплене в Основному Законі. “Резерв+” поважає це право, не відстежуючи геолокацію чи цифрові дані. Фейк про стеження – це спроба посіяти страх і недовіру, але українці можуть захиститися, перевіряючи факти та довіряючи офіційним джерелам.
