Продовження воєнного стану в Україні, затверджене Верховною Радою 16 квітня 2025 року, стало черговим кроком у відповідь на триваючу агресію Російської Федерації. Указ Президента України № 124/2025, опублікований 15 квітня 2025 року, подовжує воєнний стан із 9 травня до 6 серпня 2025 року, тобто на 90 діб. Це рішення, підтримане 317 депутатами, супроводжується продовженням загальної мобілізації та низкою обмежень, які впливають на різні сфери життя. Ці зміни формують реалії життя українців у 2025 році.
Читайте також: Кривбас – Шахтар: Топ-5 ключових моментів протистояння в 2025 році
1. Законодавчі зміни та механізм продовження воєнного стану
Продовження воєнного стану в Україні регулюється Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та низкою указів Президента. У 2025 році ключовим документом став Закон № 4298-IX від 16 квітня 2025 року, який затвердив Указ Президента № 124/2025. Цей закон, опублікований у «Голосі України» 17 квітня 2025 року, офіційно подовжив воєнний стан із 05:30 9 травня до 05:30 6 серпня 2025 року. Це стало 15-м голосуванням парламенту за продовження воєнного стану з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Процедура продовження воєнного стану передбачає подання Президентом законопроєктів до Верховної Ради, їхнє схвалення та підпис. Наприклад, 15 січня 2025 року ВРУ затвердила попереднє продовження до 9 травня 2025 року (Закон № 4220-IX), а 16 квітня парламент оперативно підтримав нове подовження. Такі рішення ухвалюються на основі пропозицій Ради національної безпеки і оборони (РНБО), яка оцінює безпекову ситуацію. У 2025 році РНБО наголосила на необхідності продовження воєнного стану через активізацію бойових дій на сході та півдні України, а також загрозу нових ракетних атак.
Законодавчі зміни також стосуються супутніх обмежень. Під час воєнного стану зберігаються заборони на масові зібрання, політичні акції та страйки. Комендантська година, яка діє в більшості регіонів із 23:00 до 05:00, залишиться актуальною до серпня 2025 року. У прифронтових областях, таких як Донецька чи Запорізька, можливе посилення обмежень руху. Продовження воєнного стану також подовжує дію Закону № 2136 від 15 березня 2022 року, який регулює трудові відносини в умовах війни, надаючи роботодавцям гнучкість у питаннях звільнень і відпусток.
2. Вплив на мобілізацію та нові правила бронювання
Продовження воєнного стану нерозривно пов’язане із загальною мобілізацією, яка також подовжена до 6 серпня 2025 року Законом № 4299-IX від 16 квітня 2025 року. Мобілізація, запроваджена 24 лютого 2022 року, охоплює чоловіків віком від 25 до 60 років, а в окремих випадках — осіб із 18 років за добровільною згодою. У 2025 році уряд посилив правила мобілізації, щоб забезпечити комплектацію Збройних Сил України (ЗСУ) на тлі значних втрат ворога — за даними Генштабу, станом на квітень 2025 року Росія втратила понад 720 тисяч військових.
Ключовою зміною стало запровадження електронних направлень на військово-лікарські комісії (ВЛК) через додаток «Резерв+» із 31 січня 2025 року. Це дозволяє військовозобов’язаним отримувати направлення без відвідування територіальних центрів комплектування (ТЦК), що зменшує черги та спрощує процес. Водночас особи, визнані обмежено придатними до 18 травня 2024 року, повинні пройти повторну ВЛК до 5 червня 2025 року, інакше їм загрожують штрафи від 17 до 25 тисяч гривень.
Продовження воєнного стану також вплинуло на правила бронювання. Постанова Кабміну № 560, оновлена в січні 2025 року, встановлює чіткі критерії для бронювання працівників критичних підприємств. Наприклад, підприємства з місячною зарплатою заброньованих від 20 тисяч гривень отримують пріоритет. У 2025 році уряд планує мобілізувати 150–200 тисяч осіб, що змушує бізнес адаптуватися до дефіциту кадрів. У прифронтових регіонах, таких як Харківська область, бронювання ускладнене через безпекові ризики, тоді як у західних областях цей процес більш структурований.
3. Економічні наслідки та підтримка бізнесу
Продовження воєнного стану до серпня 2025 року має значний вплив на економіку України, яка працює в умовах війни. За даними Міністерства фінансів, у 2025 році на оборону заплановано витратити 2,2 трильйона гривень, що становить понад 25% ВВП. Ці витрати обмежують фінансування інших секторів, таких як інфраструктура чи соціальні програми, але залишаються критично важливими для безпеки.
Бізнес стикається з численними викликами через продовження воєнного стану. З 1 січня 2025 року скасовано пільгу щодо добровільної сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП), що змусило багатьох малого підприємців переглядати свої бізнес-моделі. Водночас Закон № 3813, чинний із 2024 року, пропонує пільги для «білого» бізнесу з високим рівнем податкової доброчесності, включаючи спрощення перевірок і знижки на страхування.
Енергетична криза, спричинена обстрілами інфраструктури, залишається серйозною проблемою. У 2025 році відключення електроенергії в зимовий період змусили підприємства переходити на генератори, що звільнені від екологічного податку до завершення воєнного стану. Продовження воєнного стану також подовжує мораторій на певні податкові перевірки, але з 1 серпня 2023 року частина перевірок була відновлена, що ускладнює роботу малого бізнесу.
Уряд співпрацює з міжнародними партнерами, такими як Міжнародний банк реконструкції та розвитку, для залучення коштів на відновлення енергосистеми. Наприклад, проєкт «Підвищення стійкості енергосистеми» передбачає встановлення гібридних систем виробництва електроенергії, що допоможе стабілізувати постачання в умовах війни.
4. Обмеження в трудовій сфері та відпустки
Продовження воєнного стану зберігає дію Закону № 2136 від 15 березня 2022 року, який регулює трудові відносини в умовах війни. Цей закон має пріоритет над Кодексом законів про працю (КЗпП) і дозволяє роботодавцям гнучко змінювати умови праці, скорочувати працівників або надавати відпустки без збереження зарплати.
У 2025 році працівники можуть брати неоплачувані відпустки до 8 травня 2025 року за двома підставами: через воєнний стан (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки) або у зв’язку з виїздом за кордон (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136). З 9 травня ці відпустки продовжаться до 6 серпня 2025 року відповідно до нового указу. Такі відпустки стали популярним рішенням для працівників, які виїжджають до країн ЄС, зокрема Польщі чи Німеччини, де проживає понад 1,5 мільйона українських біженців.
Праця під час повітряних тривог залишається викликом. Роботодавці не мають права вимагати роботи під час тривог, якщо немає доступу до укриттів, але в реальності багато працівників продовжують працювати через економічну необхідність. У 2025 році Мінсоцполітики розробило рекомендації щодо оплати праці під час тривог, пропонуючи компенсувати цей час як звичайний робочий.
Продовження воєнного стану також впливає на святкові дні. У 2025 році 8 березня, 1 травня, 20 квітня (Великдень) і 8 травня не вважатимуться вихідними, що дозволяє підприємствам працювати без перерв. Це рішення викликає дискусії, адже працівники втрачають додаткові дні відпочинку, але бізнес підтримує його через потребу в безперебійній роботі.
5. Адаптація освіти та безпекові заходи
Продовження воєнного стану впливає на організацію освіти в Україні, яка адаптується до умов війни. Навчальний рік 2024/2025, який розпочався 2 вересня 2024 року, триватиме до 30 червня 2025 року, що скорочує літні канікули до двох місяців (липень–серпень). Це рішення, затверджене постановою Кабміну № 841 від 23 липня 2024 року, спрямоване на компенсацію освітніх втрат через часті тривоги та відключення електроенергії.
Школи в безпечних регіонах, таких як Львівська чи Івано-Франківська області, працюють очно, але не менш ніж 70% закладів мають сертифіковані укриття. У прифронтових зонах, як-от Харківська область, переважає дистанційне навчання, що ускладнює доступ до освіти. Продовження воєнного стану змушує МОН посилювати безпекові заходи: перед літніми канікулами 2025 року вчителі проводитимуть інструктажі з безпеки, а школи роздаватимуть пам’ятки для батьків із контактами екстрених служб.
Літні табори в 2025 році працюватимуть переважно в західних регіонах і матимуть укриття та плани евакуації. Уряд співпрацює з ЮНІСЕФ для організації психологічної підтримки учнів, адже війна впливає на їхній емоційний стан. Наприклад, у Львівській області планується відкрити 60 денних таборів, які поєднуватимуть відпочинок із освітніми програмами.
Міжнародний контекст також відіграє роль. Українські школярі за кордоном, зокрема в Польщі, стикаються з різними графіками канікул, що ускладнює синхронізацію навчання. МОН розробляє онлайн-платформи для доступу до українських програм, але продовження воєнного стану обмежує можливості для повернення сімей в Україну.
Висновки
Продовження воєнного стану до 6 серпня 2025 року залишається необхідним кроком для забезпечення безпеки України в умовах війни. Законодавчі зміни, посилення мобілізації, економічні виклики, обмеження в трудовій сфері та адаптація освіти формують складну реальність для українців. Уряд намагається балансувати між безпековими потребами та підтримкою економіки, залучаючи міжнародну допомогу й запроваджуючи пільги для бізнесу. Водночас безпекові заходи та психологічна підтримка стають невід’ємною частиною життя, особливо для дітей і працівників. Продовження воєнного стану підкреслює стійкість України, але вимагає від суспільства подальшої адаптації до непростих умов.
