Мобілізація вчителів в Україні стала гострим питанням з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Оскільки країна продовжує воювати, уряд намагається балансувати між потребами армії та збереженням освітнього процесу. У 2025 році мобілізація вчителів регулюється низкою законів і постанов, які надають певні пільги, але також створюють виклики, особливо влітку, коли відстрочки можуть закінчуватися. Ця стаття висвітлює п’ять ключових фактів про те, як мобілізація вчителів впливає на освітян, їхні права та обов’язки.
1. Відстрочка для вчителів: хто має право
Мобілізація вчителів у 2025 році частково обмежена завдяки відстрочкам, передбаченим законодавством. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, вчителі закладів загальної середньої освіти, які працюють за основним місцем роботи на ставку не менше 0,75, мають право на відстрочку від призову. Це стосується педагогів, які викладають у школах, а також працівників професійної та фахової передвищої освіти. Відстрочка від мобілізації для вчителів діє протягом усього періоду їхньої роботи за фахом, але є нюанси.
Наприклад, відстрочка від мобілізації для вчителів чинна лише до кінця навчального року, який у 2024/2025 році триває до 30 червня 2025 року. Це означає, що в липні-серпні вчителі-чоловіки можуть отримувати повістки, якщо не підтвердять своє право на відстрочку. У січні 2025 року освітянська спільнота активно обговорювала цю проблему, адже постанова КМУ №1558 від 16 січня 2025 року уточнила, що відстрочка припиняється після завершення навчального року. Мобілізація вчителів у літній період може створювати дефіцит кадрів, особливо в сільських школах.
Щоб отримати відстрочку, вчителі мають подати документи до ТЦК, включаючи довідку з місця роботи та трудову книжку. Адвокати радять своєчасно оновлювати дані в ТЦК, щоб уникнути непорозумінь. Мобілізація вчителів залишається чутливим питанням, адже освіта є критичною для майбутнього країни.
2. Проблема літнього періоду: чому вчителі під загрозою
Мобілізація вчителів набуває особливої актуальності влітку, коли завершується навчальний рік. Постанова КМУ №560 у редакції від січня 2025 року чітко вказує, що відстрочка від мобілізації для вчителів діє до 30 червня, після чого педагоги втрачають цей захист, якщо не продовжать роботу за фахом. У липні 2025 року вчителі-чоловіки призовного віку (25–60 років) можуть отримувати повістки, що викликало хвилю занепокоєння в освітянських колах.
У соціальних мережах, зокрема у Facebook-групах для вчителів, у січні 2025 року активно обговорювали цю проблему. Освітяни скаржилися, що директори шкіл не завжди надають чіткі інструкції щодо продовження відстрочки. Наприклад, у Волинській області вчитель фізкультури отримав повістку в липні 2024 року, хоча мав право на відстрочку, через помилку в документах. Мобілізація вчителів у літній період може призвести до нестачі педагогів у новому навчальному році, особливо в предметах, де чоловіків більше, як-от фізичне виховання чи трудове навчання.
Щоб уникнути мобілізації вчителів у липні-серпні, профспілки пропонують вносити зміни до законодавства, щоб відстрочка діяла цілий рік для тих, хто планує продовжувати роботу в школі. Поки таких змін немає, вчителям радять завчасно уточнювати свій статус у ТЦК. Мобілізація вчителів залишається викликом, який потребує уваги влади та суспільства.
3. Штрафи за ухилення: що загрожує вчителям
Мобілізація вчителів, як і інших громадян, супроводжується суворими санкціями за ухилення від призову. У 2025 році штрафи за неявку до ТЦК за повісткою становлять від 17 000 до 25 500 гривень за статтею 210-1 КУпАП. Якщо вчитель отримав повістку, але не з’явився без поважної причини, це вважається адміністративним правопорушенням. У разі повторного порушення можлива кримінальна відповідальність за статтею 336 КК України, що передбачає до трьох років ув’язнення.
Штрафи за ухилення від мобілізації вчителів стали темою дискусій у 2025 році. У січні 2025 року в Рівному вчитель математики отримав штраф 17 000 гривень за ігнорування повістки, хоча стверджував, що не знав про втрату відстрочки після 30 червня. Такі випадки показують, що вчителі мають бути обізнаними про свої обов’язки. Мобілізація вчителів не звільняє їх від необхідності оновлювати дані в ТЦК, навіть якщо вони мають відстрочку.
Адвокати наголошують, що штрафи за ухилення від мобілізації вчителів можна оскаржити, якщо є докази поважних причин, як-от хвороба чи помилка ТЦК. Наприклад, у Черкасах у лютому 2025 року суд скасував штраф учителю, який не отримав повістку через зміну адреси. Мобілізація вчителів вимагає чіткої комунікації між освітянами, школами та ТЦК, щоб уникнути несправедливих покарань.
4. Вплив мобілізації на освіту: дефіцит кадрів
Мобілізація вчителів уже впливає на українську освіту, створюючи дефіцит педагогів у школах. За даними Міністерства освіти і науки, станом на початок 2025 року в Україні бракує близько 10% вчителів, особливо в сільських регіонах. Мобілізація вчителів-чоловіків, які становлять значну частину викладачів фізкультури, математики та природничих наук, погіршує ситуацію. У 2024 році в Одеській області кілька шкіл змушені були об’єднувати класи через нестачу педагогів після мобілізації.
Громадські ініціативи для вчителів, які постраждали від мобілізації, намагаються вирішити цю проблему. Наприклад, у Львівській області волонтери організували програму підготовки жінок-вчительок для заміни мобілізованих чоловіків. У 2025 році такі ініціативи планують розширити на Волинь і Чернігівщину. Проте заміна вчителів потребує часу та ресурсів, адже нові педагоги мають пройти підготовку. Мобілізація вчителів також впливає на якість освіти, адже учні втрачають досвідчених наставників.
У соціальних мережах у березні 2025 року батьки скаржилися, що в деяких школах уроки фізкультури проводять вчителі інших предметів, що знижує ефективність занять. Мобілізація вчителів змушує школи адаптуватися, але без системних рішень дефіцит кадрів може зростати. Освітяни закликають уряд розширити відстрочки або запровадити альтернативну службу для вчителів.
5. Нові законодавчі ініціативи та перспективи
Мобілізація вчителів у 2025 році зазнає змін завдяки новим законодавчим ініціативам. У квітні 2025 року Верховна Рада планує розглянути законопроєкт, який може розширити відстрочки для педагогів позашкільної освіти, які працюють на повну ставку. Ця ініціатива, запропонована народними депутатами, спрямована на збереження кадрового потенціалу в гуртках і спортивних секціях. Мобілізація вчителів позашкільної освіти зараз не передбачає відстрочок, що створює ризик закриття багатьох дитячих програм.
Крім того, уряд працює над проєктом смарт-мобілізації, який дозволяє військовозобов’язаним, зокрема вчителям, самостійно обирати спеціальність і підрозділ через застосунок Резерв+. У 2025 році понад 36 тисяч українців скористалися цією функцією, і вчителі, які бажають служити, можуть обрати, наприклад, посади в навчальних центрах ЗСУ. Мобілізація вчителів через смарт-мобілізацію може зменшити хаотичність призову та дати педагогам більше контролю над їхньою службою.
Перспективи мобілізації вчителів залежать від ситуації на фронті та політичних рішень. У 2025 році воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 6 серпня, і вчителі залишаються під призовом, якщо не мають відстрочки. Освітянські профспілки пропонують запровадити довгострокові відстрочки для всіх педагогів, щоб уникнути дефіциту кадрів. Мобілізація вчителів у 2025 році вимагає компромісу між потребами армії та освітою, і цей баланс ще належить знайти.
Висновок
Мобілізація вчителів в Україні у 2025 році залишається складним питанням, яке поєднує потреби оборони та збереження освіти. Відстрочки дозволяють багатьом педагогам продовжувати викладати, але літній період створює ризики через тимчасове припинення пільг. Штрафи за ухилення нагадують про необхідність дотримуватися закону, тоді як дефіцит кадрів уже впливає на школи. Нові ініціативи, як-от смарт-мобілізація та розширення відстрочок, дають надію на покращення. Мобілізація вчителів показує, як війна впливає на всі сфери життя, але вчителі залишаються тими, хто тримає освітній фронт.
