25 січня 2026 року Фелікс Редька прокинувся знаменитим. Не через новий спецвипуск стендапу, не через вірусний ролик, а через кілька рядків у Threads, які він, мабуть, писав за кавою і не думав, що вони запалять пожежу.
Він написав приблизно таке: поки кияни сидять без світла й тепла після чергової масованої атаки, влада зносить пам’ятник Михайлу Булгакову — і це, виявляється, головна новина тижня. Фраза «нічого не зігріває так, як думка про відсутність пам’ятника Булгакову» стала детонатором. Через годину її вже скріншотили тисячі разів. Через дві — почали називати Фелікса ватником, русофілом і людиною, яка знущається над тими, хто мерзне в темряві.
Читайте також: Еліна Світоліна: від одеської дівчинки до королеви корту — чому вона тренд №1 25 січня 2026
Як швидко все перегоріло
Спочатку допис побачили друзі та підписники. Потім його репостнули блогери. А потім підключилися відомі люди. Андрій Бєдняков написав, що це «нижче плінтуса». Ілларіон Павлюк назвав жарт «підлим і цинічним». Сергій Стерненко пішов найжорсткіше — порівняв Фелікса з Анною Алхім і прямо заявив: «Це вже не гумор, це ворожа риторика». За кілька годин хештег з прізвищем Редьки потрапив у топи Twitter/X і Threads. Люди ділилися скринами з підписами: «Ось хто сміється з наших блекаутів», «Це вже не комік, це пропагандист».
Фелікс не став мовчати. Він записав відео, в якому пояснив: сарказм був спрямований виключно на владу, яка демонтує пам’ятники замість готуватися до зими. Він сказав, що має право жартувати так, як вважає за потрібне, і що не зобов’язаний відповідати патріотичним стандартам, які йому нав’язують. Але це вже нікого не цікавило — маховик розкрутився.
Наслідки, які прийшли за добу
Наступного ранку почалися перші дзвінки від рекламодавців. «Ми за вас, але на нас тиснуть», — так формулювали більшість. Деякі контракти розірвали одразу, без пояснень. Фелікс публічно написав, що втратив уже кілька десятків тисяч доларів і що це тільки початок. Він додав, що йому пропонували «взяти під крило» від якихось структур — класичний радянський сценарій, коли людину «захищають» від тиску, а насправді просто беруть на гачок.
У мережі два табори. Один кричить: «Фелікс просто сказав правду — чому ми займаємося пам’ятниками, коли люди без електрики?». Інший відповідає: «Це не правда, це знущання над тими, хто сидить у холоді з дітьми, без світла, без тепла». І обидва табори абсолютно впевнені, що мають рацію.
Хто такий Фелікс Редька і чому скандал такий болісний
Фелікс Редька — сумський стендап-комік, який уже багато років робить гумор в Україні. Він відомий образом Анатолія Почечуна (кандидата в мери Сум), подкастом «комік + історик» разом з Василем Тимошенком, концертами «Стендап без мату» (який він недавно випустив онлайн) і виступами в Європі та США. Його стиль — гострий, іронічний, часто торкається політики, історії та побуту. Він не раз потрапляв у дискусії: жарти про мову, шоу-бізнес, війну. Але цей допис про Київ став одним з найгучніших.
Багато хто згадує його як людину, яка робила контент без мату, з історичними подкастами, з концертами для сімейної аудиторії. І саме тому скандал болісний: люди, які раніше сміялися з нього, тепер відчувають зраду. Його образ Почечуна, який колись викликав сміх, тепер згадують як доказ, що «він завжди був такий». Його подкаст з Тимошенком, де вони говорили про історію без політики, тепер називають «прихованим русофільством».
Що каже сам Фелікс
Він не збирається вибачатися. У своєму останньому дописі написав: «Гумор — це єдина територія, де можна сказати те, що болить, без цензури. Якщо ви хочете, щоб я мовчав — скажіть прямо». Він продовжує публікувати контент: анонсує камерний виступ до Дня закоханих, ділиться новими стендап-фрагментами. Але аудиторія вже розділилася. Частина підтримує: «Гумор має бути вільним». Інша частина бойкотує: «Не смішно, коли люди без світла».
Чи стане цей скандал кінцем його кар’єри в Україні? Чи зможе він повернутися з новим матеріалом і новою аудиторією? Поки що відповіді немає. Але одне точно: один жарт, кілька рядків про Булгакова та блекаути змінили все за одну добу.
І це вже не смішно.
